Філософію силовиків за три місяці змінити не вдалося, – голова Маніфесту 42 Сергій Позняк
Тиск правоохоронців на бізнес наприкінці 2023-го — початку 2024 років вийшов за межі допустимого. Відповіддю став рух «Маніфест 42». Його заснували впливові бізнесмени України, які звернулися до президента Зеленського із закликом внести до Верховної Ради законопроєкти, спрямовані на захист бізнесу від корупційного тиску силовиків.
23 січня президент підписав Указ, яким ввів у дію рішення РНБО про тримісячний мораторій на обшуки та блокування роботи підприємств правоохоронцями. мораторій добігає кінця 23 квітня.
Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців-ветеранів, ветеран АТО, очільник руху «Маніфест 42» розповідає ThePage, як змінити систему, щоб уникнути тиску силовиків на бізнес, і чого очікувати після закінчення мораторію.
Як «Маніфест 42» захищає бізнес
Очільник Маніфест 42 Сергій Позняк
Наприкінці 2023 року частка кримінальних справ проти бізнесу досягла історичного максимуму. Мотивація заснування «Маніфесту 42» зрозуміла. Яка ваша мета?
Скарг від бізнесу ставало все більше і більше. Кількість порушень з боку правоохоронних органів досягла рекорду. Потрібно було щось із цим робити.
Тому провідні бізнес-спільноти: Федерація роботодавців України, СЕО-клуб, Асоціація працівників легкої промисловості, Антирейдерський Союз і наша Асоціація ветеранів-підприємців – вирішили об’єднатися та зайняти проактивну позицію.
Виявилося, що до цієї ініціативи пристали 42 учасники. А це й 42 стаття Конституції, що забезпечує свободу підприємницької діяльності.
23 січня 2024 року Володимир Зеленський підписав рішення РНБО про тримісячний мораторій на обшуки та блокування роботи підприємств правоохоронцями. Як це вплинуло на діяльність бізнесу?
Загальної філософії правоохоронців щодо ставлення до бізнесу, на жаль, змінити не вдалося. Але, тим не менше, ці три місяці не минули дарма.
Зокрема, за результатами аудиту закрито сотні реальних кримінальних справ проти бізнесу. Лише БЕБ закрило більше 200 справ.
Проте найбільш резонансні справи – Ігоря Мазепи (засновника інвесткомпанії Concorde Capital.), Riviera (власника котеджного містечка Riviera Village Сергія Слюсаренка. –) – продовжують розслідуватися. Як і справи інших бізнесменів, які скаржаться на те, що такі дії продовжуються.
Також важливим результатом є вирішення проблеми підприємств, які отримували прибуток від виконання держзамовлень. А цей прибуток вважався для держави збитком, у зв’язку з чим відкривалися кримінальні справи.
Крім того, ініціатива напрацювала проєкт змін до Кримінально-процесуального кодексу, який реально полегшує адвокатам захист бізнесу.
Але, на жаль, як я і сказав, філософію (силовиків) за три місяці зламати не вдалося. Та є діалог із владою, а у діалозі завжди знайдуться рішення.
Як силовики маніпулюють законом і «кошмарять» бізнес
«Півтори години «ґвалтувати» пустий сейф, ключі від якого були у начальника охорони, з яким не було зв’язку через вилучений телефо», – написав тоді про обшук НАБУ в компанії Archer власник Олександр Ярема.
Які головні претензії у «Маніфесту 42» до правоохоронців?
Насамперед арештовують активи, неспівмірні з імовірно нанесеною шкодою. Припустимо, шкода на один мільйон гривень, а арештовують актив вартістю 100 млн грн.
Потім спробуй повернути ці активи. Спочатку суддя захворів, потім прокурор захворів і не прийшов – усі хворобливі. Так можна ходити по колу. А тим часом діяльність компанії паралізована і бізнес несе збитки.
Добре, якщо це велика компанія, яка має запас міцності, але й у середнього бізнесу таких кейсів безліч. Такі бізнеси просто гинуть пачками, підриваючи цим нашу економіку.
Побуду трохи адвокатом диявола. А може це бізнес щось вкрав або не хоче платити податки? А може правоохоронці приходять, діють у рамках закону, а бізнесу щось не подобається? Чи дійсно з боку правоохоронців є зловживання, і які саме?
По-перше, банальне перекручування результатів експертизи у справі Мазепи. Зараз з’явилася нова судова експертиза, яка показує, що ніяку дамбу, ніякі землі стратегічного призначення ніхто не відтискав і не будував, тим більше, там якісь споруди. Все відбувалося у законний спосіб і ніхто нічого не порушував.
По-друге, затримання без судових постанов. До того ж одразу «обличчям в асфальт».
По-третє, призначення застави, що в десятки разів перевищує нанесену шкоду. У випадку з Мазепою вона у сорок дев’ять разів (349 млн грн) перевищувала ймовірні збитки, нанесені державі (7 млн грн).
Мораторій і аудит були запроваджені саме для того, щоб оцінити виправданість процесуальних дій до учасників справ. А це обшуки, арешти, перебування під вартою, неспівмірні застави.
Спеціально роблять обшук з розбиванням дверей, з жорстким заходом, з маски-шоу. Ну і з бізнесом хіба так можна? Ми ж працюємо, воюємо, донатимо, платимо податки. За що ви ставитесь до нас, як до ворога?
У чому полягає мотивація правоохоронців і як вони пояснюють свої дії владі?
Пояснення від правоохоронців ми так і не почули, хоча питання на зустрічі з урядом ставили. Я конкретно так і запитав, чому вони так до нас ставляться, але відповіді не було. Тому у мене немає іншого пояснення, крім корупційної складової. Тому що часто бізнес скаржиться, що після тиску силовиків надходять пропозиції «порішати».
Ігор Мазепа в залі суду 19 січня 2024 року. Бізнесмена випустили тільки після загального розголосу справи серед бізнес та медіа спільноти
23 квітня вже зовсім поряд, фактично тиждень. Чого ви очікуєте? Закінчується мораторій і повертаються маски-шоу?
Ми все-таки очікуємо і звертаємося до Президента з вимогою цей мораторій продовжити. Ми вже разом, до речі, і з правоохоронцями приходимо до якихось спільних думок.
Я думаю, якщо продовжити (дію рішення РНБО. – ред), дуже багато несправедливих проваджень, що зараз перебувають у процесі розгляду, просто закриють. Люди вийдуть із в’язниць. Бо у нас за цей час, наскільки я знаю, з тюрми вийшли тільки Мазепа, менеджерка та директор Рів’єра-клубу.
Результати «Маніфесту 42» показали, що ця ініціатива має вплив. Це дуже круто. І я відчуваю обережний оптимізм щодо роботи і Ради підприємців при РНБО, і громадської спілки, їх ролі у вибудовуванні сприятливого середовища для роботи нашого вітчизняного бізнесу.
Коли в Україні, як в Європі, буде достатньо лише платити податки, а держава виконуватиме роль сервісу? Що для цього потрібно?
Це питання не тільки до правоохоронних органів, а й до суспільства. Така модель можлива. І у «Маніфесті 42» ми кажемо, що в ідеалі треба зробити так, щоб «Маніфест» став непотрібним.
Має бути якісний сервіс. Бо ніхто не хоче погано спати. Всі хочуть сплачувати податки і працювати нормально.
Якісний сервіс має включати якісну правоохоронну систему, в якій немає корупції і зловживань, якісну законодавчу систему, яка створює закони не під схематоз, а заради реального розвитку підприємництва, якісний уряд і якісну виконавчу систему, що працює за законами, а не спотворює їх і створює підґрунтя для дій недоброчесних силовиків.
Як депутати та виконавча влада відреагували на заяви «Маніфесту 42»
Наскільки тут все залежить саме від волі з Офісу Президента? Чи сприяли вам депутати з виконавчою владою?
Я чесно хочу подякувати уряду, а саме віцепрем’єрці, очільниці Міністерства економіки Юлії Свириденко за швидку організацію реакції Кабінету Міністрів на цю проблему. Хочу подякувати президенту за швидко знайдений вихід. Бо рішення РНБО є виваженим, воно задовольнило всі сторони і привело до руху у правильному напрямку – підтримки бізнесу.
Я вдячний парламенту, який вирішив питання прибутку за рахунок збитку державі. Бо багато кримінальних справ закрилися через це.
Як владі та бізнесу побудувати успішну комунікацію
Як налаштувати постійний діалог влади та бізнесу? Чи можна це зробити через різного роду ради при РНБО та інших структурах?
Працює тільки метод відкритого прозорого діалогу. Влада і бізнес повинні бути відверті і чесні один з одним і спільно, відверто і по-честному показувати проблему з обох боків.
Це працює, тільки якщо і бізнес, і урядовці, і парламент, і правоохоронці поводяться чесно. Але нам ще доведеться над цим працювати.
Інституційно це має виглядати так: рада доводить владі проблему і пропонує рішення. Це рішення імплементується. На жаль, не завжди так виходить. Але спроба зробити черговий крок для налагодження цього процесу, все ж краще, ніж бездіяльність.
Другий варіант більш конструктивний і дієвий – створити раду, поговорити з Офісом Президента, з урядом, знайти якісь рішення, спробувати їх імплементувати, а якщо не вийшло – спробувати ще раз. Так створюються успішні держави, але не одразу.
Фото: Олександр Медвєдєв